Огляд містить наукові розробки хімічних методів знешкодження пестицидів, що наведені у науковій літературі за останні 10 років.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: В152.37 + В152.391

Рубрики:

Зображення груп

Півгрупи

Шифр НБУВ: Р115519 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано критерій скінченності для напівгруп, породжених ідемпотентами з частковим нульовим множенням. Доведено, що нескінченна IPN-напівгрупа має нескінченний зображувальний тип. Описано IPN-напівгрупи ручного та дикого зображувальних типів у випадку скінченних напівгруп. Описано матричні зображення напівгрупи, породженої трьома ідемпотентами з циклічним нульовим множенням. Установлено зв'язок між зображеннями IPN-напівгруп та зображеннями сагайдаків.

Розглянуто теоретико-методологічні підходи до підвищення кваліфікації та стажування інженерно-педагогічних працівників системи ПТО, а також навчально-програмну документацію з курсового підвищення кваліфікації усіх категорій таких працівників залежно від профілю, рівня професійної компетентності, індивідуальних запитів педагогів. Надано кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників. З метою реалізації принципу "освіта впродовж життя" обгрунтовано потребу організації неперервного підвищення кваліфікації та зростання фахової майстерності педагогів системи ПТО.

Індекс рубрикатора НБУВ: П415.26

Рубрики:

Отрутохімікати

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено спосіб ремедіації забруднених хлорорганічними пестицидами грунтів, в основі якого лежить здатність карбонатних меліорантів підвищувати доступність зв'язаних грунтовими частками хлорорганічних пестицидів для грунтових мікроорганізмів з подальшим включенням їх до процесів метаболізму.

Вивчено властивості матричних зображень для природного класу напівгруп, породжених ідемпотентами, які пов'язані з 0-напівпростими матрицями. Виявлено, що властивості нескінченних напівгруп (що стосуються таких матриць) відрізняються від вивчених раніше властивостей скінченних напівгруп.

Проведено біоіндикаційну оцінку стану атмосферного повітря Західного Криму на основі досліджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Морфометричні показники P. sylvestris варіюють у широкому діапазоні числових величин, до того ж рівень некротичного ураження хвої є найінформативнішою біоіндикаційною ознакою. Мінімальне ушкодження хвої встановлено на деревах контрольної ділянки, у інших досліджених місцях відзначено ушкодження хвої.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.822.21*801.8

Рубрики:

Pinales

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні тенденції розвитку та екологічні проблеми вітчизняного промислового птахівництва. Проаналізовано основні принципи екологічної експертизи у проектуванні птахопідприємств. Встановлено, що вивчення, аналіз і прогнозування впливу різних технологій сучасного птахівництва на стан навколишнього природного середовища потребують системних екологічних досліджень. Визначено екологічні основи виробництва продукції птахівництва: дотримання нормативно-правових вимог, проведення екологічного оцінювання, врахування соціальної складової.

Проведено критичний огляд та ретроспективний аналіз вітчизняної та іноземної літератури щодо поширення та еколого-біологічних особливостей Dermanyssus gallinae (червоного пташиного кліща). Розглянуто його основні морфолого-біологічні характеристики, систематичне положення, цикл розвитку, розмноження. Узагальнено оптимальні екологічні параметри, сприятливі для його розвитку. Проаналізовано негативний вплив та наслідки поширення D. gallinae за умов виробництва птахівничої продукції та перспективи екологічних досліджень в Україні.

На прикладі виробничого циклу лише одного хімічного елемента продемонстровано суттєвий теоретичний рівень і характер антропогенного навантаження на довкілля від виробництва продукції птахівництва. Досліджено основні підходи до розрахунку балансу азоту на прикладі двох великих птахопідприємств України. Встановлено основні джерела надходжень та втрат азоту у процесі виробництва продукції птахівництва на рівні підприємства. Обгрунтовано доцільність такого розрахунку у контексті збалансованого розвитку підприємства та мінімізації антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище. Встановлено, що за безземельних систем виробництва продукції птахівництва колосальні втрати азоту зумовлено побічною продукцією.

Наведено екологічну оцінку родючості грунтів Центрального Лісостепу поблизу свинарських господарств різної потужності. Для оцінки агрохімічної якості грунтів використано результати біоіндикаційного дослідження: присутність рослин-індикаторів низької агрохімічної якості грунтів і ступінь їх домінування. Виявлено значний негативний вплив свинарських господарств на екологічний стан прилеглих територій та його закономірності. Обгрунтовано, що біоіндикація є інформативним методом виявлення антропогенного навантаження на стан навколишнього природного середовища. Встановлено, що свинарські господарства потребують удосконалення технологій утилізації відходів.

Дослідження кінетики формування асфальтосмолопарафінових відкладів (АСПВ) за допомогою методу "холодного стрижня" показало, що як для парафінистої, так і для малопарафіністої нафти швидкість росту відкладень описується експоненціальним рівнянням, константи якого лінійно залежать від температурного фактора - співвідношення градієнта температур між нафтою та стрижнем і температурою застигання нафти. Розрахунковим шляхом встановлено вплив товщини шару АСПВ і режиму руху нафти на швидкість утворення АСПВ на холодній стінці.

Показано, що вивчення екологічних особливостей популяцій кліщів є актуальною проблемою сучасного промислового птахівництва. Мета роботи - вивчення популяцій кліщів у птахогосподарствах з різною технологією утримання птиці. Таксономічний склад ектопаразитів визначено у птахогосподарствах, розташованих у зоні Центрального Лісостепу України в однакових грунтово-кліматичних умовах. Встановлено видовий склад кліщів промислового поголів'я курей, виявлено такі види: Dermanyssus gallinae, Tyrophagus farinae, Knemidocoptes mutans. За умовною шкалою до дуже сильного ступеня чисельності кліщів можна віднести батьківське стадо (утримання на підлозі, 120 діб) та курей-несучок (кліткове утримання), до сильного ступеня - бройлерів 42 діб, до середнього - бройлерів до 30 діб. Встановлено, що загальним домінуючим ектопаразитом промислових птахівничих господарств є курячий кліщ D. gallinae. Показано, що чисельність кліщів залежить від віку, технології і строку утримання птиці. Поширення ектопаразитів відбувається не тільки у пташниках, але і за їх межами на території птахогосподарства: в зоні відходів, на межі санітарно-захисної зони. Біотопи також є резервуарами знаходження кліщів, куди вони заносяться синантропними птахами і гризунами. Комплекс ветеринарних заходів, спрямованих на зниження популяції ектопаразитів, є важливою складовою екологічно безпечного виробництва продукції птахівництва. Проведення досліджень з вивчення формування популяцій кліщів за умов ведення промислового птахівництва є важливим для екологічного оцінювання впливу птахівничих підприємств на стан навколишнього середовища.

Проведено аналітичний огляд результатів досліджень вчених Інституту агроекології і природокористування НААН щодо екологічних проблем у галузі тваринництва. Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку галузі тваринництва України. Висвітлено рівень ефективності використання біогенних елементів, викидів парникових газів та аміаку у процесі виробництва сільськогосподарської продукції у країнах ЄС та Україні. Обгрунтовано наукові основи біологічної безпеки виробництва у зоні тваринницьких підприємств. Запропоновано заходи з мінімізації негативного впливу побічної продукції тваринництва на навколишнє природне середовище.

За результатами випадкового безповторного відбору даних публічної інформації про чисельність птахопоголівія на птахопідприємствах України виявляли модельні об'єкти (область, птахопідприємства) для екологічних досліджень. У вибіркову сукупність ввійшла майже половина всіх птахопідприємств України, що розцінювалось як гарантія репрезентативності вибірки. Проаналізовано два показники - кількість птахопідприємств в області і чисельність птахопоголів'я на птахопідприємстві. Значення цих показників розглянуто як значення випадкових величин з обчисленням статистичних характеристик і з'ясуванням виду розподілу. Модельними визнано об'єкти за результатами порівняння їх показників з середньостатистичними.

Досліджено стерильність зерен пилку індикаторних рослин (деревій звичайний - Achillea submillefolium Klok. та чистотіл великий - Chelidonium majus L.) навколо двох підприємств промислового птахівництва. Встановлено, що територія екологічного стресу довкола цих підприємств за своїми розмірами більш ніж на порядок перевищує розміри санітарно-захисної зони. Виявлено, що використання пилку чистотілу як фітоіндикатора несприятливих екологічних чинників забезпечує вищу чутливість у порівнянні з пилком деревію. Висловлено припущення про переважаючу роль аерозольних часток у порівнянні з газовою фазою викиду у збільшенні кількості стерильних пилкових зерен навколо підприємств промислового птахівництва.

Установлено рівні забруднень атмосферного повітря аерополютантами в зонах впливу промислового птахівництва, запропоновано інтегральну оцінку екологічного стану повітря з використанням комплексного індексу його забруднення, закономірності сезонної динаміки викидів ексгалатів. З'ясовано закономірності структурно-функціональної організації популяцій грунтових мікроорганізмів, рослин, ентомокомплексів, ектопаразитів у зонах промислового птахівництва. Аеротехногенне навантаження істотно порушує стабільність розвитку лісових екосистем, прилеглих до територій промислового птахівництва. Встановлено значну інтенсивність токсико-мутагенного впливу на стерильність пилку рослин-біоіндикаторів в атмосферному повітрі в зонах ведення інтенсивного птахівництва. Досліджено закономірності забруднення поверхневих вод за виробництва бройлерної продукції; встановлено рівень токсичності поверхневих вод за результатами біотестування з використанням Daphnia magna. Удосконалено екобезпечний спосіб очищення стічної води. Показано, що колообіг Нітрогену на модельних птахопідприємствах включає вихід азоту з продукцією, послідом та стічними водами та його надходження з кормами.